Тривалим процесом інфляції уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину багатств своїх громадян» - так писав ще англійський економіст Дж. М. Кейнс.

     Зараз в Україні стрімко прогресує інфляція, яка звісно не несе за собою позитиву. В економічній теорії існує ряд причин виникнення інфляції:

Зазвичай достатньо одної із причин, щоб побудити ріст інфляції, але давайте розберемо які із цих причин породили інфляцію у нас в Україні. Адже ні для кого не є секретом що у нас в країні уже галопуюча інфляція (ціни зростають швидко на 10%-100% щорічно).

• І так порушення пропорцій суспільного виробництва, думаю що в нас воно явно порушено, адже існує певний дисбаланс між виробництвом і споживанням.
• Надмірна емісія паперових грошей – тут взагалі без коментарів
• Дефіцит державного бюджету – в Україні станом на січень 2015р. дефіцит становить понад 9 млрд.грн.
• Мілітаризація економіки – нікому не секрет, що українська економіка зараз працює в автономному стані, ставка зроблена на війну.
• Значне зростання внутрішнього та зовнішнього державного боргу – постійні позики і кредити заганяють нас в боргову яму.
• Недосконалість податкової системи – зараз про цю недосконалість вже і діти знають, податки все ростуть і ростуть, замість того щоб навпаки пом’якшувати податковий тиск на малий та середній бізнес.
• Кризові явища у фінансово-кредитній системі – невдоволення позичальників і постійні акції протесту фінансового майдану свідчать про кризу у фінансово-кредитній системі.
• Монополізація виробництва – можна перерахувати на пальцях однієї руки хто у нас в країні контролює ключові галузі виробництва, конкуренція як така відсутня.
• Зовнішньоекономічні фактори – наша енергозалежність чого лише варта.

     Ось тепер можна зробити висновок, що Україна попадає під кожний пункт причин інфляції. А тепер запитання до керівництва країни, а конкретно до уряду, адже нікому не секрет що уряд відповідальний за всі економічні процеси в Україні. І є два варіанти чому все так погано, перший – це не професіоналізм людей які працюють в уряді, другий – це навпаки хороший їх професіоналізм який використовується не на користь держави, а на користь окремих груп людей і на свою користь теж. Другий варіант навіть більше страшніший ніж перший, адже в першому ці не професіонали не винні що такі безтолкові, всю відповідальність за наслідки мають нести тільки ті люди які призначили на дані посади таких не професіоналів. У другому ж випадку нести відповідальність мають ті люди які призначили і самі виконавці.

     Але позитив теж є, він полягає в тому що із цієї ситуації можна вийти, просто потрібно прийняти ряд рішень в економіці які призведуть до її росту, зменшення інфляції і стабілізації курсу національної валюти.

     Фіксований курс валют один із обов’язкових таких рішень, взагалі дивно що Україна перейшла на плаваючий валютний курс, адже такий курс можуть дозволити собі тільки країни із сильною економікою, країни які розвиваються. А для таких країн, як ми це рівноцінно смерті. Наступним не менш важливим кроком є максимальний перехід на безготівкові розрахунки (чеки, векселі, кредитні картки, електронні гроші) це призведе до зменшення емісії грошей, що в свою чергу зупинить шалений ріст інфляції. Держава також не повинна створювати якісь обмеження в обігу валют (податки на купівлю валюти, купівля валюти по паспорту…). Сформувати в країні двосторонню фінансову систему, перша сторона національна – не залежна ні від кого, друга сторона зовнішня – відкрита для зв’язку з іншими фінансовими системами. І обов’язковим є створення валютного кошика, якого зараз в країні не існує.

     Потрібно розуміти два простих закони, перший це попит породжує пропозицію і другий чим більше люди заробляють, тим більше вони будуть витрачати, а чим більше люди витрачають, тим краще для економіки і от від цього потрібно відштовхуватися.      Було б дуже добре як би у нас в керівництві цього всього не розуміли, а зараз прийшло до них прозріння і почали щось робити, але в мене погане відчуття, що вони все прекрасно знають як робити, просто не хочуть, їм і так добре.

P.S. В Україні найнижча заробітна плата в Європі складає вона 36 євро, на передостанньому місці (тобто перед нами) знаходиться Албанія із з\п в 157 євро, а найвища – у Люксембурзі – 1923 євро. А ціни у нас європейські. Висновки робіть самі.