Доброго дня, перш за все усіх ярих прихильників теперішньої влади хочу попередити, не тратьте свій час читаючи цю статтю, а зразу можете ставити мінус і з відчуттям виконаного обов’язку йти далі працювати. А людям які люблять адекватні дискусії – welcome в коментарі:)

Сьогодні переглядаючи засідання парламенту я «зловив» себе на думці як ми до такого дожилися і ні, зовсім не в поганому значенні цих слів, а просто як ми отримали те що маємо. Далеко в минуле я не забирався, а почав із президентських виборів. Майдан був в розпалі сил, серед політичних лідерів на екранах мелькали «три богатирі» (куля в лоб, боксер і свободівець). І от починається передвиборча президентська гонка, серед вище перелічених до олімпу прямує Тягнибок, крім нього ще 20 кандидатів зареєстровано, серед них Ярош, Гриценко, Тимошенко, Добкін, Рабінович та багато інших. І от серед кандидатів з’являється людина яка не була серед політичних лідерів на виду під час майдану і не просто з’являється, а вривається з переконливим рейтингом соціальних опитувань, спочатку неймовірний відрив Порошенка показує компанія «Соціс», наголошую компанія із сумнівним своїм авторитетом, а потім ці опитування підхоплюють і інші компанії і теж показують його неймовірний відрив, тут би й нічого дивного, але якби більшість цих компаній не належало тодішнім регіоналам. Знаючи нашу країну розумію що нічого просто так не стається, всьому є своя причина, напевне на той момент пан Петро був найкращим кандидатом на пост президента для деяких кіл людей, ну але це всього лиш припущення, тому йдемо далі.

Вернемося ще раніше в часи прем’єрства пані Ю, не буду говорити за всі регіони країни, але за Тернопільський можу сказати з впевненістю її підтримка, не зважаючи на сумнівні виплати по 1000 грн., на закупівлю швидких і газові угоди, була високою, люди їй довіряли, більше того коли Тимошенко посадили її рейтинг підскочив ще більше, мало того коли майдан був в розпалі люди говорили, що от вийде Тимошенко і порядок швидко наведе : «Її в’язниця навчила» - говорили люди. І що ми бачимо, пані Ю виходить із в'язниці і її рейтинг падає, так було багато проколів у її політтехнологів у створенні нового образу леді Ю, але ЗМІ це все радісно підхоплює і розкручує в себе на каналах і газетах. А тут ще й такий болісний удар нижче пояса, вона хоч і не чоловік але думаю її теж боліло, в інтернеті починають говорити про те що Тимошенко агент Росії і ось тут її ховають усі політичні амбіції. Звісно Тимошенко ще та дЄвочка і до неї запитань може бути ОГО скільки, але все таки вона є досить не зручним політиком з масштабними амбіціями і такого суперника собі ніхто не побажає, а це означає що всі ці розмови довкола персони Ю були комусь вигідні.

Зараз ми маємо парламент із коаліцією яка в собі включає конституційну більшість, а в опозиції в нас колишні регіонали, а це означає що опозиційний блок отримає багато комітетів, чому ж не піти в опозицію «Батьківщині», «Самопоміч» чи ляшківцям, мали б комітети і за одно б «відрізали» від посад регіоналів, адже для коаліції вистачало б і простої більшості, а в разі потреби набереться і конституційна більшість. Напевне комусь потрібні саме регіонали в опозиції, з ними легше домовлятися?

От щось таке, далі побачимо як воно буде…

І взагалі повертаючись до теми майдану, як на мене майдан – це символ української свідомості і незалежності, але мені як простому громадянину України більше не хочеться ніяких майданів революцій і так далі, мені не хочеться писати ці статті на тему політики, не хочеться бачити політичних шоу на всіх каналах (шустерів і кісільових…) я хочу жити звичайним життям не думати про ту політику і щоб «політика» не влазила в життя простих громадян, ми не повинні знати кожного політика прізвище, в нас повинно існувати громадське суспільство якого буде цікавити тільки соціальне життя, якщо щось йде не так тоді страйки, а не революції і майдани, але про що може бути мова коли в нас навіть норм закону немає про страйки. В нас недоторканість депутатів про яку всі говорять завжди, але так і не знімають її. От є всі шанси зняти її, в парламенті зараз же конституційна ДЕМОКРАТИЧНА більшість, от давайте вперед зніміть недоторканність, але зараз як завжди найдеться маса причин не знімати її, «то не на часі», «то є певні причини» і т.д.

Ой дорогі друзі просираємо ми країну, від часів Київської Русі з кожним днем губимо її.