Держава гине тоді, коли перестає
відрізняти поганих від хороших.
НАТО (North Atlantic Treaty Organization) – міжнародна політично-військова організація, створена 4 квітня 1949. На даний час налічує 28 держав. Головним принципом організації є система колективної оборони, тобто спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони – так написано у вільній електронній енциклопедії ВІКЕПЕДІЯ. Але чи дійсно ця організація створена з метою оборони?!
Ще нещодавно я був ярим прихильником Організації Північноатлантичного договору, пояснювалося це новим рівнем життя, його якість, новими можливостями і так далі… Давайте розберемося, що таке НАТО в дійсності, а не просто слухаючи про нього з екранів телевізорів.
Перш за все почнемо з того, що НАТО – це воєнно-політичний блок, в цьому виразі присутні два головних слова: воєнно-, політичний, тобто нічого про захист тут не сказано. Також в них існує така стаття як: «Партнерство заради миру», цікаво, як така стаття може взаємодіяти із воєнно-політичним блоком?! Але це усе слова і кожен може трактувати їх по своєму, тому давайте перейдемо до їх діяльності.
1993 рік – Югославія, війська НАТО вторглися на територію цієї країни і бомбардували її, пояснюючи це тим, що це все робиться заради врегулювання конфлікту, який там виник, це вже була не оборона спільних організованих дій всіх її членів у відповідь на атаку з боку зовнішньої сторони.
Врегульовувати можна було й іншими шляхами, не воєнними, тобто закликати сторони до співпраці, збирати круглі столи і тому подібне. Ще сьогодні багато очевидців тодішніх дій наголошують на тому, що СОЮЗНІ літаки бомбардували нічим не захищене населення.
2001 рік – Афганістан, 7 жовтня 2001 року війська НАТО вторглися на територію Афганістану, проходили масові бомбардування, в якому брав участь ISAF (військовий контингент НАТО), офіційних даних щодо загиблих немає досі, «проскакують» такі цифри, як 2100 чол., 3600 чол., 4000 чол., але конкретики не має. Яка ж мета вторгнення в ЧУЖУ державу? Їх офіційні цілі полягають в: поваленні режиму талібів, захоплення бін Ладена та його союзників.
Знову ж таки захисту і оборони я в цих діях не вбачаю, а Ви? Для нікого не є секретом, що Афганістан є найбільшим імпортером опіуму в світі, що цікаво в 1999 році виробництво опіумної сировини складало 4565 тон в рік, а на 2009 ця цифра зросла до 7000 тон на рік. То чим насправді займається там НАТО? Але це не перший «наркотичний» досвід НАТО, особливо США, чого вартий скандал ще в далекі 70-ті роки, який пов'язаний із банком Nugan Hand Bank of Sydney, який займався відмиванням грошей отриманих від торгівлі наркотиками і зброєю у В’єтнамі.
Існує ще Ірак, але США діяло не від імені НАТО, це вже були міжнародні коаліційні війська, на чолі із США і Великобританією.
ООН (Організація Об’єднаних Націй) – 24 жовтня 1945 року Україна прийнята в члени ООН. Знову ж таки ціль ООН – збереження миру і безпеки у світі. Виникає питання де ця організація була при усіх тих подіях, які я наводив вище у тексті? Тільки от Кофі Аннан у 2004 році засудив дії США в Іраку, а до того Штати діяли законно?!
Давайте згадаємо з вами програму ООН під назвою «Нафта в обмін на продовольство» Ця скандальна програма була створена для Іраку і введена в дію в 1995 році Б.Клінтоном, з метою допомоги жителям Іраку медикаментами і продовольством, але це не благодійна акція, було сказано: «ви нам нафту, ми вам продовольство і медикаменти» (ні щоб побудувати лікарні і допомогти запустити виробництво) За офіційними даним на медикаменти було витрачено 45 мільярдів доларів, а Іракської нафти було продано на суму більшу, ніж 65 мільярдів: «щось тут не сходиться» Тут має місце і Б.Севанс(директор програми «Нафта в обмін на продовольство»), який із цих усіх операцій мав вигоду у вигляді ваучерів, і К.Аннан і його зв’язки із Cotecna Inspection SA(аудиторська компанія). Для прикладу, нью-йоркський банк BNP Paribas проводив усі операції із переводом грошей, і ці гроші переводилися на «ліві» рахунки, тобто вони не «доходили» до уповноважених осіб. Якщо й продукція і медикаменти доходили до місця призначення, то вони не відповідали якісному стандарту. Тепер можна зробити висновок, що на цій програмі, а точніше на житті людей, було зароблено деякими особами мільярди доларів.
Також при ООН має місце не завжди законна діяльність ЮНЕП, ФАО, ВОЗ, МАГАТЕ, ВМО, МФК, МБРР, МВФ та інші.
МВФ (Міжнародний Валютний Фонд) – структурний підрозділ ООН, який займається валютно-фінансовими питаннями в світі. Простіше сказати ця організація займається «заганянням» країн в борги. Почати можна з того, як саме МВФ надає кредити. А все дуже просто: в МВФ ведеться емісія власних грошей – SDR (Special Drawing Rights), вони мають безготівкову форму, проводяться записи на банківські рахунки, курс SDR відносно долара зараз складає 1.6 USD / 1 SDR.
Тобто кредити МВФ надає в практично неіснуючій валюті, для прикладу, Україні надана позика, щоб отримати цю позику у вигляді грошей, їй потрібно домовитися із іншою країною, яка є членом МВФ, щоб та обміняла їм SDR на USD або EURO, усі ці операції проходять в банках, тобто кожний із банків прикріпляє ще свій процент за пророблену ним роботу.
В 2008 році Україна домовилися про позику в розмірі 16,4 млрд.дол. «Сьогодні» вже Україна взяла нову позику на суму майже 15 млрд.дол. До цього всього ще прикріплена вигідна(так заявив віце-прем’єр міністр України С.Тігіпко) процентна ставка в розмірі 3,5%. А хто буде розплачуватися із цими кредитами? Напевне, не важко догадатися, чи взагалі дойдуть ці позики до України, чи залишаться на іноземних рахунках, де будуть проходити «процентне нарощування». На даний момент загальна сума державного та гарантованого
державою боргу складає біля 51 млрд.дол., а це приблизно припадає 1,1тис. дол./чол.(при наших з вами заробітних платах).
Отже, Україні вирішувати, чи брати за приклад Югославію, де співпраця із МВФ довела країну до громадянської війни, або Мексику, де було повністю зруйновано фермерство, безробіття досягло 50%., чи Ірландії, яка відмовилася нещодавно від будь-яких позик МВФ.
|